Здавалося, що після результатів аудиту ефективності діяльності Міністерства освіти і науки, яку на прикінці 2007 року провела Рахункова палата України, і зокрема  діяльності Державного департаменту інтелектуальної власності (ДДІВ) та державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (ДП УААСП) – (див. стор.187-240 «Біла книга»), після рішення РНБО України (яке відбулося 21 листопада 2008 р.) компетентні органи зроблять «оргвиводи», але нічого не відбувається! Або органи не компетентні, або перевірка і рішення РНБО України «липові».

Виконавча влада! «Будь або не будь. Роби ж, що нибудь!».

Проведені парламентські слухання (2007 р.), комітетські слухання (03.09.2008 р.), побачили світ «Біла книга» і «Біла книга-2» у яких наведені факти діяльності й бездіяльності Міністерства освіти і науки, ДДІВ та ДП УААСП. А скільки звернень від митців з цього приводу «вилежуються» в секретаріаті Президента й Прем’єр-Міністра?

Ні, бездарності самі не можуть пробитися! Їх опікують розумні негідники – справжні «вороги народу». Але найстрашніше, що вони розбещують порядних людей своїм цинізмом і підкупом (зарплатою, посадою), але не за свій рахунок, а за рахунок бюджету – тобто за наш з вами рахунок.

З усіх боків, нам радять звертатися до суду. Цінна порада, але виявляється дуже дорога у реалізації. У нас накопичений багатий досвід судових рішень. В основному він говорить про те, що Феміді пора вже зняти пов’язку з очей й дивитися, хто кладе на ваги аргументи, а хто гроші (хоча, для неї гроші, мабудь, кращі аргументи). І поки буде відбуватися «змагання» таким чином, наше суспільство, як культурний етнос, приречено на вимирання.

Тому ми віримо тільки в рішення суду громадськості, оскільки іншого виходу не бачимо. Наші телеканали декларують «свободу слова» і всі показують одне й теж шоу – шоу політиків, які спілкуються за формулою: «сам дурень». А зробити ток-шоу із проблем культури, інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав – не хочуть!

Яскравим представником правлячої «еліти» є г-н. Микола Паладій – голова ДДІВ. Протягом 8 років він умудряється очолювати урядовий орган, який, по-ідеї, повинен уособлювати інтелект нашої націй. По-ідеї …

Однак, незважаючи на всі критичні стріли й, головне, факти порушень у його відомстві, що граничать із нормами кримінального Кодексу, він продовжує «успішно виконувати поставлені завдання».

Слава Богові, ця людина любить проголошувати полум’яні промови й досить «писучий», щоб показати  істинну цінність його думок, слів та дій.

Недавнє велике інтерв’ю, яке г-н. Паладій дав журналу «Телекритика» (http://www.telekritika.ua/media-corp/lyudi/2008-11-12/41909) переповнило нашу чашу терпіння стримано говорити про його запас знань і інтелекту.

На суд громадськості ми виносимо свої судження із приводу його висловлень зроблених у цьому інтерв’ю. Хоча ми розуміємо, що більшість із його висловлювань, а тим більше статей, робить його оточення, як модно зараз казати – команда. Тому наша позиція на адресу г-на Паладія, це позиція адресована і його команді.

Пропонуємо свої доводи у формі віртуального діалогу з М.Паладієм (М.П.), бо до публічного спілкування з ним у нього не вистачає часу.

 

http://www.telekritika.ua/media-corp/lyudi/2008-11-12/41909 С.Кулаков – директор ВГО «Гільдія кінорежисерів «24/1» 

С.Загородній – директор ВГО «Автор»

Микола Паладій:
«Канали відмовляються платити, бо витрати на судові процеси менші за винагороду авторам»
Світлана Остапа 12.11.2008
 

«Хто переможе: авторитет Істини або істина «Авторитету»?

1 Сьогодні Департамент є стороною в 700 судових справах. Цікава статистика, але не уточнюється, в якості кого – Позивача або Відповідача? Є впевненість, що більшість у якості Відповідача!
2 А що, держава повинна ходити і збирати з мільйонів компаній роялті? Але ж з платників податків держава «ходить» і збирає гроші!
3 От уявіть: два підприємства не можуть вирішити спірні питання, знайти спільну мову, а в суд іти не хочуть. Так у цьому теж держава винна? А тут М.П. пересмикує факти. Справа у тому, що «спірні питання» виникли між громадськими організаціями і державними (ДП УААСП та ДДІВ). І полягають вони як раз у тому, що ці державні органи не дотримуються законодавства.
4 Я думаю, що ситуація значно зміниться на краще, коли буде прийнято розроблений проект Закону України. . . Про технологію «розробки законів України» з боку ДДІВ треба окремо говорити, бо всі їх «зміни та доповнення» направлені на узурпацію влади цим відомством.
5 Бо телеканали не знають, кому платити, адже приходять одні, потім інші і кожен каже: платіть. Кожна з 14 організацій представляє чиїсь права: одні – Руслани, інші – «Океану Ельзи», інших виконавців. І всі 8 років ДДІВ не може «пояснити» телеканалам кому платити і за що? Але ж ДП УААСП – «флагман зборів». 

Що робив ДДІВ для цього?

6 Виберуть ті організації, які представляють найбільше авторів, які мають розгалужену структуру по Україні, і ми уповноважимо тільки їх на збирання і розподілення винагороди. Тоді не буде питань. Складається враження, що основне завдання ДДІВ – це дозволяти дії, які і без ДДІВ можуть здійснюватись. Уповноважити управляти приватними правами можуть тільки власники. Але керівництво ДДІВ займається створенням своїх «краників» у вигляді дозволів і свідоцтв, щоб капало для «змащення механізму». 

І як результат – «уповноважили щуку охороняти ставок з карасями»: «Український Музичний Альянс» та «Ліга музичних прав»  пролобіювали наказ МОН (№1175), «уповноважились» керівництвом ДДІВ, але питання не зникли (як обіцяв М.П.), а як раз загострились.

7 Одна збиратиме винагороду за авторські права, інша – за суміжні, окремо організація, яка збиратиме винагороду за «чисті носії» та обладнання для запису, право слідування і, можливо, окремо за репрографію. А потім вони передаватимуть зібрану винагороду іншим організаціям, які виплачуватимуть її авторам, виконавцям та іншим творцям. От для цього вони і «наплодили» кучу організацій, щоб «краників» більше було. Як кажуть: з кожного по краплі і на чарку назбираєш.
8 Це не питання держави – як знайти механізм розподілу коштів. Ми створили умови для них. А самі автори повинні розібратися між собою, які організації повинні бути і скільки їх повинно бути. Важко коментувати цей пасаж, оскільки не ясно, що М.П. розуміє під «механізмом розподілу коштів»? Він простій і прописаний у Законі. І які вони «створили умови»  і для кого ? А посилання із приводу «самі автори повинні розібратися…» якось дисонує з наступним довідом М.П. (№9) !
9 Спочатку була одна, казали, що це погано, тепер їх чотирнадцять – знову погано. Так значить треба «брати» не кількістю, а правоздатністю! Вже багато років ми говоримо й пишемо на адресу ДДІВ про необґрунтованість видачи свідоцтва про ОКУ ряду організацій. Вже і Рахункова палата України це підтвердила (стор.213-214 «Біла книга).
10 Ми вчимося, і згодом знайдемо золоту середину. Ось прийом демагога – робити протирічні ствердження і шукати роками між ними «золоту середину».
11 Деякі політики, щоб підтримати … 1) артиста, … починають, 2) не розуміючи ані нормативно-правової бази, ані міжнародної практики, … невідомо за що критикувати … 3) Звинувачувати нас огульно в тому, що ми не забезпечили виплати коштів Єжи Гофману, – це абсолютний нонсенс. Є відповідні правові норми, на підставі яких можна щось говорити і вимагати в судовому порядку. … 4) Треба спробувати юридично захищати свої права, а не стверджувати, що у нас все погано. Я не кажу, що у нас все гаразд, але пройдіть цим шляхом, абсолютно прозорим законодавчим шляхом. Проаналізуємо докладно цей черговий пасаж г-на Паладія. 

1) Єжи Гофман – режисер (а не артист).

2) зверніть увагу на черговий прийом демагога – вішання ярликів: «не розуміючи ані нормативно-правової бази, ані міжнародної практики».

3) ще у грудні 2007 р. був спрямований відповідний лист про порушення від «Гільдії кінорежисерів 24/1» !!!.

4) про результати наших спроб захищати права авторів ми постійно говорили на чергових зустрічах в ДДІВ. Смішно те, що ОКУ «Гільдія кінорежисерів 24/1» судилося саме з УААСП і із ДДІВ. Тому порада йти «цим шляхом», це і є візитна картка Департаменту: бездіяльність!

12 Водночас державні інспектори відповідно до повноважень, встановленим законно-давством, здійснюють планові перевірки осіб, наприклад телерадіокомпаній. Цікаво, і що ж інспектори там перевіряють? І які результати перевірок? І чого ж тоді канали не платять? Далі йде статистика, але вона хіба відноситься до телекомпаній? – знову  демагогія!
13 На мою думку, даремно автори й виконавці не піднімають питання про сплату коштів за використання їх прав. Який цинізм!? Виявляються автори й виконавці винуваті що не діють! А як же парламентські слухання на яких і Руслана Лижичко, і В’ячеслав Вакарчук, і Борис Савченко та інші висловили «пару ласкавих» слів на адресу г-на Паладия і його відомства? І доречі, пане Паладію, дуже цікаво яким чином можна використовувати права? Сповіщати, записувати, варити …, а може істи?
14 Це великі кошти, хоча не такі й великі, як стверджують деякі «знавці», які абсурдно зазначають, що в Україні можна збирати мільярди гривень. Я вам скажу, що ніхто точно не знає цієї цифри, бо ніякі експерти її не прораховували. І говорити про незібрані мільярди – провокація. Виявляється і контрольно-інспекційне управління Головдержслужби України, і Головне контрольно-ревізійне управління Украї, і ДПА України, і Рахункова палата, які вказали (дивись стор.237 «Біла книга», стор.136-147 «Біла книга-2») конкретні цифри оцінки ринку обігу авторських і суміжних прав, а також розкрадання грошей з боку ДДІВ – провокатори !?
15 На жаль, не всі телерадіокомпанії дотримуються вимог законодавства у сфері авторського і суміжних прав А які дії робив ДДІВ для зміни цього становищі?
16 Протягом минулого року у судовому провадженні ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав» було 15 судових справ. Так це ж зі сторони ДП УААСП, а з боку ДДІВ скільки?
17 Рішення судів щодо бездоговірного використання об’єктів авторського права шляхом їх публічного сповіщення свідчить про сформованість єдиного підходу суддів до обов’язку телерадіомовників виплачувати роялті за використання авторського права. Хтось може розшифрувати зміст цієї фрази? Може те, що на думку М.П. нарешті судді «прийшли до висновку» що телерадіомовники повинні виконувати Закон?.. Тоді де позови від ДДІВ до «злісних порушників» – «1+1», «Интер», «СТБ», «Новий», «ICTV» …
18 Наразі, відповідно до чинного законодавства, законопроект проходить правову експертизу в Міністерстві юстиції України, після чого буде переданий до Кабміну. Якщо мова йде про той проект, що був виставлений для обговорення на сайті ДДІВ, так це проект, у якому стільки протизаконних і антиконституційних пропозицій «фахівців» департаменту, що диву даєшся, до чого Паладій довів систему.
19 В цілому законодавство відповідає нормам міжнародного права. Все є, механізми є. Інше питання, що воно не працює. Так все ж механізм є чи не є? (див. вислів №8) І за 8 років не знайшли відповіді на те, чому «воно не працює»?
20 Вісім років працює наш Департамент …. … і далі словоблудство зі згадуванням США, дитячих хвороб (ледве не «лівизни») і головний висновок – не треба поспішати.
21 Ми готуємо суддів, щоб вони могли адекватно приймати рішення От про адекватність рішень суддів, яких готовить ДДІВ, треба говорити на конкретних прикладах. Вони в нас, на жаль, маються. Сподіваємось, що «Біла книга-3» буде присвячена цілковито судовим рішенням.
22 Держдепартамент забезпечує реалізацію державної політики у сфері авторського і суміжних прав. Якби так було, то не було б цього шквалу критики й реальних фактів відсутності «забезпечення реалізації».
23 Крім того, Департамент здійснює посередництво у переговорах і при вирішенні конфліктів між організаціями колективного управління, а також між ними та суб’єктами авторського права Це «посередництво» проявляється у периодичному збиранні представників ОКУ для «випуску пару». На цих зустрічах підіймаються одні й ті ж проблеми, а «віз і досі стоїть», бо «посередник» у кращому випадку «посилає нас» … до суду.
24 то йдіть до суду, виграйте його і змусьте зловмисника сплатити відшкодування. Всі «практичні» поради г-на Паладія (та його заступника з питань авторського права В.Чеботарьова) зводяться до цього. Багато розуму не треба, щоб давати авторам таку раду, особливо якщо злиденний автор судиться з не злиденним користувачем.

Думайте самі, вирішуйте самі: «мати чи не мати» на утриманні держави таких керівників органів влади, від яких залежить добробут митців – інтелекту нації.

 

С.Кулаков – директор ВГО «Гільдія кінорежисерів «24/1»
С.Загородній – директор ВГО «Автор»

Коментування закрито.