Історія створення та становлення ВГО «Автор».

Народити дитину не важко – важко з неї зробити людину.

 

Весняним днем 2003 року зібралися четверо творчих особистостей (авторів музичних творів) які були невдоволені непрозорою діяльністю державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав» (ДП УААСП) і тому вирішили ініціювати створення Всеукраїнської громадської організації «Автор» із захисту прав на музичні твори. Оскільки вони були знайомі особисто з великою кількістю авторів і виконавців музичних, драматичних і літературних творів, то доволі швидко їм вдалося залучити велику кількість прихильників їх ініціативи у більшості областях України і вже 23 травня 2003 року відбулось перше зібрання нової організації.

Зі зборами авторів, з прийняттям різних рішень та підготовкою документів особливих проблем не виникало. Проблеми почалися, коли подали документи новоствореної організації на державну реєстрацію до Мінюсту України. Достатньо переглянути лист щоб зрозуміти, скільки часу знадобилося ще і для того, щоб ВГО «Автор» став на облік у Держдепартаменті інтелектуальної власності (ДДІВ – нині Держслужба інтелектуальної власності України).

На протязі 2004-2006 років вдалося переконати чиновників Держдепартаменту, що настав час реорганізувати існуючу систему колективного управління в Україні, бо накопичилося багато проблем з управлінням приватним правом творців з боку ДП УААСП.

ВГО «Автор» разом з ДП УААСП починаючи з березня 2005 року проводили планомірну роботу по підготовці «безболісної» реорганізації ДП УААСП, ґрунтуючись на Распорядженні Голови ДДІВ пана М.В.Паладія.

Чому «безболісної»? Тому що така реорганізація торкається ряду складних питань, рішення яких вимагає, на жаль і політичну волю. А саме: переходу державної власності в громадську організацію, збереження кадрового потенціалу, збереження спадкоємності  ДП УААСП  щодо   міжнародних   договорів,  збереження за організацією «Будинку автора» та інші.

Був створений Організаційний комітет зі створення єдиної недержавної організації по управлінню майновими правами авторів в Україні до складу якого ввійшли представники Національного союзу композиторів України, Національного союзу письменників України, ДП УААСП і Всеукраїнської громадської організації «Автор». Організаційний комітет став готувати об’єднану Конференцію ВГО «Автор» і ДП УААСП.

Тому, ще у квітні 2006 року ВГО «Автор» звертається до Президента та Кабінету Міністрів України з рядом конструктивних пропозицій. В цей же час, на ім’я Президента України надходить лист від Генерального директора CISAC про рішення Європейського комітету цієї організації стосовно дотримання авторських прав в Україні. Як кажуть, об’єктивна реальність підказувала і вимагала від влади рішучих дій. І дії, наче б то, почалися,  але…

На етапі підготовки об’єднаної Конференції з’явилася інформація про створення ще однієї організації «Українська Авторська Спілка» (УАС), що утворилася 1 серпня 2006  року. Керівники цієї організації поспішили звернутися в КМ України до Д.Табачника із пропозицією «…визначення …організації «Українська Авторська Спілка» правонаступником державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав».  При цьому УАС на момент свого листування не мала державної реєстрації в Мін’юсті (як громадська організація) та не знаходилась на обліку в ДДІВ (як організація колективного управління).

Знайомство з Уставом організації «УАС» викликало подив: як міг бути зареєстрованим такий Статут у Мін’юсті України, що претендує на статут організації з колективного управління правами авторів, якщо Авторська Рада цієї організації не є головним керівним органом, а лише «дорадчим органом»…!?

10 жовтня 2006р. відбулася об’єднана Конференція , що була ініційована оргкомітетом. За результатами з’їзду були розіслані листи Президентові, Прем’єрові й Голові ВР.

Характерно, що в ДДІВ на той час вже було на обліку 12 організацій колективного управління авторськими правами (ОКУ), сфери діяльності яких часто перетинаються, та й до того ж, ряд організацій, на нашу думку, не відповідали законним вимогам до організацій колективного управління правами і на справді були повіреними. Тому штучно стали накопичуватися протиріччя між цими організаціями та повіреними, а ДДІВ відсторонився від своєчасного вирішення виникаючих конфліктів, хоча керівники цього державного органу постійно наголошували про свою «медіацію» у стосунках між ОКУ.

Більше того, під тиском керівництва ДДІВ повністю змінюється керівництво ДП УААСП (фахівці, що проробили в цій сфері більше шести років), а на їх місце «ставляться» нові люди на чолі з… Головою Правління новоспеченої організації «Українська Авторська Спілка» (УАС) !?

Керівництву ДДІВ стали «невигідні» керівники, що проводили цілеспрямовану політику з реорганізації ДП УААСП на користь творців та намагалися прозорості в її діяльності.

ВГО «Автор» неодноразово зверталася до керивництва  ДП УААСП з пропозицією обміну звітами від користувачів для розподілу зібраних коштів між правовласниками двох організацій. Але у відповідь мовчання. Навпаки, співробітники ДП УААСП почали звертатися до членів ВГО «Автор» пропонуючи їм виплату авторської винагороди при умові, якщо вони вийдуть з лав нашої незалежної громадської організації. Це вони називають конкуренцією…

Нове керівництво ДП УААСП стало негайно вести переговори із представниками правовласників (видавців) щодо перерозподілу авторських грошей між цими організаціями і почали розподіляти. Все це відбувалось незважаючи на Протест  Генеральної Прокуратури України,  що надійшов на адресу ДДІВ.

Нове керівництво ДП УААСП за відсутністю повноважень від творців, робило гучні заяви про плани збирання роялті з усіх користувачів і особливо про домовленість з телекомпаніями. Але вже через декілька місяців стало відомо, що з рахунків ДП УААСП нове керівництво за власним особистим бажанням перерахувало великі кошти належної авторам винагороди в «особливий банк» який через короткий час після цієї «блискавичної» операції «лопнув». Цей факт став предметом розгляду у Верховній Раді України.

І ви думаєте, що винних осіб у зникненні грошей авторів було покарано? Ні! «У нас в стране пока еще не воспринимают авторское право как продукт, и за его воровство ответственности не предусмотрено», поскаржився директор УААСП Цей директор УААСП ще трохи покерував приватними грошами авторів та їх «авторськими правами» і майже через рік після обіцянок про договори з телекомпаніями знов «теоретизував» на цю ж тему. Для тих, хто розуміється у питаннях сфери авторського права і суміжних прав, ці його міркування – приклад лицемірства і неосвіченості.

А невдовзі відбувся «тактичний» маневр – «покоилась в бозе» і «Українська Авторська Спілка» (з поважними засновниками) так і не ставши правонаступником ДП УААСП про що сповістив сайт ДДІВ. І тихо, без зайвого шуму (бо прокуратура не найшла ознаки кримінального злочину) зник «новий» директор – як кажуть в народі: нацарював і втік…

За останні декілька років МОН і ДДІВ видав на гора багато циркулярів і рекомендацій (примусового характеру) якими намагаються загнати у «прокрустове ложе» інші незалежні ОКУ що створені творцями, крім тих, яких вони (державні установи) уповноважують адмініструвати приватним правом. До речі, заганяють саме ОКУ що створені безпосередньо творцями і для яких ДДІВ «не Указ». Для цього і закон «Про авторське право і суміжні права» вони нещадно переробляють під «свої» організації.

Зараз прийшло нова хвиля керівників вже у Держслужбу. Воно (керівництво) почало розігрувати свій «гамбіт» з новою  приватною організацією, яку особисто ДДІВ визнало ОКУ. Зараз поставили під «ружье» державних інспекторів з інтелектуальної власності (змінивши, як призначено, для цього керівника), які б «переконували» користувачів укладати договори з новоспеченою приватною організацією з «мильними» функціями ОКУ, що вони зараз активно і роблять. Пахне корупційними діями, панове керівники! Але, як відомо: «Гребень волны, как правило, венчает пена»

Може комусь здадуться наївними намагання організації, що створені творцями для захисту своїх прав, діяти в рамках законодавства і переконувати інших це робити, але ми це робимо разом, бо як наголошував Голова Ради Авторів ВГО «Автор» наприкінці об’єднаної Конференції у 2006 році: «…я сподіваюся, що прагматизм і повага до норм законодавства про авторське право стануть основою наших взаємин…»

А ще адміністрація ВГО «Автор» проводить безліч годин у судах із захисту прав творців та безпосередньо організації, але це вже окрема сторінка історії.